БЕЗПІДСТАВНИЙ, А, Е.
Безпідставний, а, е. Неосновательный; бездоказательный. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 44.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЗПАЛОК, ЛКА, →← БЕЗОЩАДНО